Національно-патріотичне виховання

  Методичні рекомендації 

щодо національно-патріотичного виховання в закладах позашкільної освіти

Споконвічно кожна нація, народ намагається плекати патріотизм як одну з найпотужніших сил кожної людини, суспільства в цілому. Ефективність у формуванні патріотичної свідомості досягається не використанням поодиноких цінностей, а систематичним поєднанням. Основою системи виховання в українській школі повинна бути національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, у формуванні громадянської позиції, відповідальності за себе, народ, країну. Тому першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому залишається формування патріотизму. 

Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість, яка бачить перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси). Наразі заклади позашкільної освіти мають стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України. Тому навчально-виховний процес має наскрізно пронизувати національно-патріотичне виховання. Зусиллями освітян потрібно підвищити рівень патріотизму молодого покоління шляхом оптимальної організації відповідної виховної роботи. Слова «Україна», «патріотизм» повинні набути для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем». 

Основними документами щодо національно-патріотичного виховання підростаючого покоління є Концепція національно-патріотичного виховання, затверджена Міністерством освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 та Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015. Відповідно до положень документів основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне й духовно-моральне виховання.

Слід чітко усвідомлювати завдання національно-патріотичного виховання:

- утвердження в свідомості й почуття особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як захисника Вітчизни, героя.

Не можна забувати про вагомий аспект формування національно самосвідомої особистості яким є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище має значний вплив на формування учня-громадянина, патріота України.

Процес національно-патріотичного виховання здійснюється у навчальній, позакласній і позашкільній діяльності, сім’ї, дитячих та юнацьких об’єднаннях. 

З метою організації національно-патріотичного виховання учнівської молоді в закладах позашкільної освіти рекомендуємо:

1. Проводити виховні заходи щодо відзначення пам’ятних дат, зокрема таких: 

- День Соборності України (22 січня);

- День пам’яті Героїв Крут (29 січня);

- День Героїв Небесної Сотні (20 лютого); 

- День Перемоги над нацизмом у Європі (9 травня);

- День Незалежності України (24 серпня);

- День Конституції України (28 червня);

- День захисника України, День Українського козацтва (14 жовтня);

- День української писемності та мови (9 листопада);

- День пам’яті жертв Голодоморів (4-та субота листопада);

- День Збройних сил України (6 грудня)/

2. Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання повинні обиратися, враховуючи вікові особливості учнів, їх уподобання й інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції навчальних закладів й місцевих громад, можливості партнерів. Популярними нині формами національно-патріотичного виховання є: 

- творчі проекти: («Чернівці та чернівчани», «Вишиванка в Чернівцях», «Алфавіт мого міста», «Толерантність у Чернівцях»);

- колективна гра зі створення панно «Україна – моя країна!»;

- авторський стрін-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва);

- інтерактивна патріотична зарядка;

- станційні ігри (квест «Листопадовий зрив»);

ü бесіди, лекції, круглі столи, години спілкування, розмови в дружньому колі («Сучасні чернівецькі митці», «Кольори, що дають надію», «Виховання поваги до державної символіки – важливий елемент виховання патріотизму», «Ми всі – українці, єдина сім’я» «Я – громадянин України», «Символи України», «Мої права та обов’язки», «Національні герої України»; «Ми – діти незалежної України», «Минуле та сучасне ідуть поруч», «Що значить бути патріотом?», «Ми – європейці: реальність і перспективи»);

- тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня;

- дискусії, диспути, конференції, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, години історичної пам’яті («Згадаймо всіх поіменно», «Україна пам’ятає» (Голодомор 1932-1933 рр.);

- уроки мужності («Пам’ять серця», «Є пам’ять, якій не буде кінця», «Ваш світлий Подвиг незабутній», «Що означає бути патріотом?», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів»);

- майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів;

- гра-репортаж («Видатні імена сучасної України», «Спадщина ЮНЕСКО на Україні», «Україна очима дітей»);

- звіт-мандрівка («Сюжетні замальовки рідного краю», «Літературними стежками Буковини», «Край мій, оспіваний у віршах», «Музика нашого міста»);

- походи та екскурсії місцями бойової слави, естафети пам’яті «Слава визволителям України»; 

- реальні та заочні (віртуальні) подорожі історичними музеями України чи місцями історичних подій («Алея зірок на Театральній площі», «Подорожуємо квітучою Україною», «Країна, в якій я живу», «Дороги пам’яті», «Історичні подорожі у світ мистецтва», «Українська пісня: минуле і сучасне»);

- акція-пересувна виставка («Захист Вітчизни – обов’язок громадянина», «Наші права та обов’язки», «Буковина в іменах»);

- вистави-реконструкція історичних, релігійних подій за участю учнів («Різдвяні колядки», «Маланка», «Андріївські вечорниці», «Великодні традиції», «Українська держава: історія і сучасність»);

- конкурси декламаторів («Мово рідна, слово рідне!»);

- тематичні вечори та виставки («Свято Святого Миколая», «Новорічні свята», «Краса та велич символів державних»? «О слово рідне, хто без тебе я?»);

- виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних);

- портфоліо родинних реліквій чи традицій; 

- написання книги пам’яті (родини, заклад, міста); 

- конкурси есе, біографічних розвідок;

- тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі);

- акції («Свято у вишиванках», «Запали свічку»);

- лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання);

- патріотичні флеш-моби («За єдину Україну!», «Вибрати не можна тільки Батьківщину», «Діти за мир у всьому світі!», «Сила дружби»);

- презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми;

- кастинг і розучування патріотичних пісень;

- підбір репертуару пісень, вистав, хореографічних номерів, постановок танців національно-патріотичного спрямування;

- родинні вечори, свята («Без верби і калини – нема України», «Українські традиції на Святвечір»);

- перегляд тематичних документальних та художніх фільмів.

3. Активно залучати до навчально-виховного процесу:

- громадські організації (спільне проведення акцій, флеш-мобів, фестивалів, проектів, туристичних та спортивних змагань, зльотів);

Слід звернути увагу, що відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання» громадські організації мають право пропагувати свою діяльність, звертатись до керівників навчальних закладів з пропозиціями щодо співпраці у питаннях навчання, виховання та розвитку дітей. У свою чергу, педагогічна учнівська, батьківська громада визначає доцільність та необхідність такої взаємодії, виходячи із своїх можливостей, пріоритетів навчально-виховної роботи.

- волонтерські організації (участь у всеукраїнських акціях «Лист пораненому», «Хвиля доброти»);

- представників сучасного українського козацтва, Збройних Сил України (спільне проведення виховних годин, шкільних свят, свято-конкурс патріотичної пісні, різних конкурсів);

- Ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів ОУН-УПА, воїнів-афганців, учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей (проведення «патріотичних годин», уроків мужності, уроків пам’яті, акцій на підтримку воїнів АТО, акцій з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил).

4. Збирати та поповнювати матеріали про події Революції, Героїв Небесної Сотні, про загиблих на майдані та під час АТО. Створювати музеї, кімнати, зали, галереї виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди, експозиції про подвиги воїнів АТО, Героїв Небесної Сотні.

Потрібно не забувати, що важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності. 20 лютого – у День Героїв Небесної Сотні рекомендуємо вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні проведенням в усіх навчальних закладах заходів. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні. 

5. Ознайомити з творчістю майстрів народного промислу (спільне проведення фестивалів, конкурсів краєзнавчого спрямування, організація виставок та ярмарків дитячих робіт).

6. Організувати творчі зустрічі з видатними земляками культури, мистецтва, науки, спорту (спільне проведення літературно-мистецьких віталень, вечорів-зустрічей, вечорів-портретів, книжкових вернісажів, мистецьких марафонів).

7. Забезпечити оформлення навчальних кабінетів, бібліотеки, фоє, адміністративних приміщень державною та національною символікою. Використовувати державну символіку під час проведення офіційних церемоній, різноманітних урочистих заходів, під час вручення свідоцтв про закінчення закладу позашкільної освіти. 

З метою вивчення та популяризації кращого педагогічного досвіду на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» створено банк даних досвіду виховної роботи. Радимо навчальним закладам України під час проведення виховних заходів використовувати представлені матеріали (http://www.imzo.gov.ua), розділ Позашкільна освіта та Виховна робота – Банк досвіду виховної роботи). Для повного ознайомлення з історією рідного краю, держави, дослідження маловідомих фактів минулого українського народу користуватися матеріалами з сайту Українського інституту національної пам’яті – http:www.memory.gov.ua. (див. проекти).

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України. У результаті національно-патріотичного виховання має відбутися утвердження патріотичних цінностей та національної самосвідомості учнівської молоді, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; утвердження пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної та моральної єдності суспільства. 

Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання

1. Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html.

2. Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua.

3. Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication.

4. Український інститут соціальних досліджень імені О. Яременка uisr.org.ua.

5. Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html.

6. Інститут модернізації змісту освіти (http://www.imzo.gov.ua),

7. Українського інституту національної пам’яті – http:www.memory.gov.ua. (див. проекти).

8. Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua.

9. Пластовий портал plast.org.ua.

10. Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61.

11. Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087

12. Історична правда istpravda.com.ua.

13. Лікбез likbez.org.ua.

14. Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua.

15. Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp

16. Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (метод. посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання»).

17. Ліга старшокласників Черкащини liga.ed портал plast.org.ua

18. Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/

19. Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua

Укладач

методист МПДЮ Проскурняк В.П.